Повернутися до звичайного режиму

Положення про батьківський комітет

Плугатарської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Талалаївського району Чернігівської області

1. Загальні положення
1.1 Положення про батьківський комітет закладу, класу (далі - комітет) визначає його функції у державно-громадській системі управління закладом (далі - заклад).
2.1 Комітет є добровільним громадським формуванням, створеним на основі єдності інтересів батьків щодо реалізації прав та обов'язків своїх дітей під час їх навчання у загальноосвітньому навчальному закладі.
3.1 У своїй діяльності комітет керується Конституцією України, Законами України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про об’єднання громадян”, Конвенцією ООН “Про права дитини”, “Положенням про загальноосвітній навчальний заклад”, статутом закладу, цим положенням та іншими нормативно-правовими актами в галузі освіти і міжнародного законодавства з прав дитини.
4.1 Рішення про заснування батьківського комітету класу, закладу приймаються на відповідних батьківських зборах класу, закладу.
5.1 Припинення діяльності батьківського комітету класу, закладу може бути проведено шляхом реорганізації або ліквідації (саморозпуску, примусового розпуску).

2. Мета, завдання, основні принципи діяльності

2.1 Метою діяльності комітету є захист законних інтересів своїх дітей в органах громадського самоврядування закладу, у відповідних державних, судових органах, а також надання допомоги педагогічному колективу в реалізації завдань загальної середньої освіти.

2.2 Основними завданнями діяльності комітету є сприяння створенню умов для:

формування та розвитку особистості учня та його громадянської позиції, становленню учнівського самоврядування; виховання в учнів шанобливого ставлення до державних святинь, української мови і культури, історії і культури народів, які проживають в Україні; формування загальнолюдської культури і моралі, культури міжетнічних відносин; захисту здоров'я та збереження життя і здоров'я дітей; здобуття учнями обов'язкової загальної середньої освіти, розвитку їх природних здібностей та підтримки обдарованої молоді; запобігання бездоглядності дітей у вільний від занять час і безпритульності; всебічного зміцнення зв'язків між родинами, навчальним закладом і громадськістю з метою встановлення єдності їх виховного впливу на дітей; залучення батьківської громадськості до професійної орієнтації учнів, позакласної та позашкільної роботи;

організації роботи з розповсюдження психолого-педагогічних і правових знань серед батьків, підвищення їх відповідальності за навчання і виховання дітей; вирішення питань розвитку матеріально-технічної бази навчального закладу та його благоустрою.

2.3 Основними принципами діяльності комітету є:

· законність,

· гласність,

· колегіальність,

· толерантність,

· виборність,

· організаційна самостійність в межах повноважень, визначених цим положенням та законодавством;

· підзвітність і відповідальність перед загальними зборами батьків закладу, класу.

3. Організація діяльності комітетів

3.1 Комітет класу, навчального закладу формується з батьків або осіб, які їх замінюють, одного класу, навчального закладу і діє від їх імені.

3.2 Комітет класу, навчального закладу, голова та заступник голови обираються на зборах батьків класу, навчального закладу на початку навчального року. Кількісний склад та термін повноважень комітету визначаються зборами батьків класу, навчального закладу.

3.3 Збори батьків класу, навчального закладу проводяться за рішенням комітету класу, навчального закладу не рідше двох разів на семестр.

3.4 Комітет закладу обирається загальношкільними батьківськими зборами терміном на один навчальний рік.

3.5 Комітет закладу формується з голів усіх комітетів класів. Для забезпечення координації до складу комітету закладу входить директор навчального закладу.

3.6 Із складу комітету обираються голова, секретар, скарбник фонду батьківської допомоги закладу.

3.7 Комітет приймає свої рішення за більшістю голосів при наявності на засіданні не менше половини членів комітету.

3.8 Комітет закладу у разі необхідності може скликати збори батьків закладу.

3.9 У випадку, коли член комітету достроково складає свої повноваження, вибори нового члена відбуваються на батьківських зборах.

3.10 Комітети планують свою роботу на підставі плану роботи закладу, рішень зборів батьків, рекомендацій директора, класного керівника, органів учнівського самоврядування, громадськості. План роботи має вільну форму і затверджується головою відповідного комітету.

3.11 При недосягненні згоди між директором школи і більшістю членів комітету закладу питання вирішуються радою закладу; між класним керівником і комітетом класу - керівництвом або радою закладу.

3.12 Комітети звітують про свою роботу перед зборами батьків один раз на рік - в день виборів нового складу комітетів.

3.13 Комітети ведуть протоколи своїх засідань і зборів, що зберігаються у голови комітету, і передаються за актом новому складу відповідних комітетів. Керівництво і класні керівники закладу не несуть відповідальності за стан оформлення протоколів.

4. Права та обов'язки комітетів

4.1. Комітети мають право:

· брати участь в обстеженні житлово-побутових умов учнів, які перебувають у несприятливих соціально-економічних умовах;

· встановлювати зв'язки з місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, органами внутрішніх справ, громадськими організаціями, підприємствами, навчальними та науковими установами, сільськогосподарськими господарствами щодо надання фінансової та матеріально-технічної допомоги закладу, захисту здоров'я і життя учнів, навчальної та виховної роботи, організації підвезення та харчування учнів, благоустрою та з питань забезпечення санітарно-гігієнічних умов у закладі;

· вносити на розгляд керівництва (педагогічної, піклувальної рад) закладу пропозиції щодо змін типу навчального закладу, його статусу, вдосконалення умов організації навчально-виховного процесу, організаційно-господарських питань, які мають бути розглянуті керівництвом навчального закладу в місячний термін і результати розгляду доведені до відома батьків;

· звертатися до директора, класного керівника, піклувальної, педагогічної та ради закладу щодо роз'яснення стану і перспектив роботи закладу та з окремих питань, що турбують батьків;

· порушувати клопотання щодо позбавлення чи обмеження батьківських прав;

· за необхідності заслуховувати звіти батьківських комітетів і надавати допомогу щодо поліпшення їх роботи;

· скликати позачергові батьківські збори ;

· створювати благодійні фонди відповідно до чинного законодавства, у т.ч. контролювати надходження і розподіл грошей, брати участь у вирішенні інших питань, передбачених статутом цих фондів;

· надавати пропозиції щодо матеріальної допомоги учням, стимулювання діяльності педагогічних працівників і результативності виступів учнів-переможців олімпіад (конкурсів, змагань тощо), батьків;

· сприяти покращенню харчування учнів;

· сприяти дотриманню санітарно-гігієнічних та матеріально-технічних умов функціонування навчального закладу;

· брати участь у прийнятті рішень стосовно організації оздоровлення учнів (вихованців);

· сприяти організації інноваційної та експериментальної діяльності закладу;

· звертатися до відповідних органів управління освітою, органів громадського самоврядування з питаннями, пов'язаними з навчанням і вихованням дітей;

· бути відзначеними грамотами та іншими формами морального та матеріального заохочення;

· ініціювати створення фонду батьківської допомоги закладу та приймати рішення про використання ресурсів фонду.

4.3. Комітети зобов'язані:

· виконувати плани роботи, затверджені головою відповідного комітету;

· вести протоколи засідань батьківських зборів, що зберігаються в справах закладу та передаються за актом новообраному комітету;

· надавати інформацію про свою діяльність за проханням директора закладу або відповідного органа управління освітою;

· залучати батьків до організації позакласної та позашкільної роботи;

· організовувати чергування батьків під час культурно-масових заходів у закладі з метою збереження життя і здоров'я учнів;

· у разі потреби звітувати перед загальними зборами (конференціями).

4.4. Голова комітету закладу є членом ради закладу. Він може брати участь у засіданнях педагогічної ради закладу під час розгляду питань, віднесених до компетенції комітету, з правом дорадчого голосу.

4.5. Голова комітету закладу має право знайомитися з організацією, проведенням і результатами державної підсумкової атестації учнів.

4.6. Голова (представник) комітету може бути членом атестаційної комісії для проведення атестації педагогічних працівників закладу.

Самопідготовка.

Найскладнішим напрямом діяльності вихователя є організація самопідготовки. Самопідготовка - щоденне навчальне заняття учнів у групі продовженого дня, що передбачає виконання завдань вчителів. Успіх самопідготовки в значній мірі залежить від проведеного на уроці закріплення, тому вихователю необхідно дізнатися у вчителя, як засвоїли матеріал вихованці, - це полегшить його роботу. Вихователь організовує роботу дітей під час самопідготовки, стежить за дисципліною, виховує звичку самостійно вчитися, бере під свою опіку школярів, які відстають у навчанні. Вихователь не вчитель, він не веде пояснень предмета, не інструктує, як потрібно виконувати завдання, він лише допомагає учням виконувати завдання вчителя.

У групі продовженого дня рекомендується встановлювати такий порядок виконання завдань: починати з самого складного завдання; чергувати види діяльності; закінчувати більш легкими завданнями.

Приблизний порядок виконання завдання:(1.Математика2.Читання 3.Письмо 4. Природознавство).

При організації самопідготовки кожному учневі необхідно виконати наступні умови:

намітити план дій;

порядок виконання робіт;

послідовність виконання операцій;

розподілити власні сили та час.

Для виконання домашніх завдань необхідно підготувати робоче місце заздалегідь. Учні початкової школи часто мимоволі відволікаються від виконання завдань з причини невміння організувати свою діяльність.Тому перед початком занять вихователь повинен перевірити готовність учнів до роботи. При організації самопідготовки зазвичай проявляються складнощі з плануванням особистої роботи тих учнів, яким потрібна кваліфікована допомога вихователя. Вихователю необхідно відразу підготуватися до роботи з такими учнями, не відволікаючи від роботи інших. Під час самопідготовки необхідно робити перерву через 20-30 хвилин для активного відпочинку. Інакше стомлюваність дитини настане дуже швидко. На всю самопідготовку необхідно витрачати не більше 1 години.

Ігрова діяльність.

Після закінчення самопідготовки необхідно організувати ігрову діяльність.При роботі вкласі-групірекомендується широко використовувати іграшки та ігри, знайомі дітям з дошкільного віку. Це допомагає зняти емоційне та психічне напруження. Гра завжди була невід'ємною частиною життя людини, використовувалася з метою виховання і розвитку підростаючого покоління. На відміну від роботи, яка має певну мету та спрямована на виконання якогось певного завдання шляхом пристосування до вимог безпосереднього оточення, гра внутрішньо складна, не залежить від заохочень ззовні і призводить зовнішній світ у відповідність з наявними у дитини уявленнями. Розглядаючи гру як загальну спонтанно виникає форму виховання, Д.Б. Ельконін підкреслював, що жоден інший вид людської діяльності не утворює навколо себе такого потужного "педагогічного поля". Унікальність гри полягає у тому, що це і є та діяльність, в процесі якої формується людська уява і без якого неможливо творчий розвиток особистості. Позбавити дитини ігрової практики - значить позбавити його головного джерела розвитку: імпульсів творчості, багатства відносин. Необхідні умови для успішної ігрової діяльності: природність; тепла турбота і прийняття; сенситивні розуміння (повний емоційний контакт). Організація ігрової діяльності планується на весьнавчальнийтиждень. При плануванні ігрової діяльності потрібно враховувати такі особливості: не дублювати діяльність першої половини дня (якщо на уроках була висока розумове навантаження, краще даватиігри на розвиток комунікативних навичок або сюжетно-рольові); гра не повинна бути підготовкою до клубноїгодини(якщо гра носить розважальний характер, планується захід іншої спрямованості);
граючі,не повинні заважати тим, хто ще не закінчив підготовку уроків;
гра повинна відповідати віку, фізичному і психічному стану дитини;
використовувати можна тільки педагогічні ігри (психологічні тренінги може проводити тільки фахівець).

Клубнагодина (година спілкування).

Перш ніж приступити до методичних рекомендацій з організації клубного години, хотілося б зупинитися на загальношкільних і групових розвагах. Клубнагодина- це захід, що проводиться у виховних цілях. Вихователь готує його заздалегідь, ставить за мету, завдання, визначає прийоми і методи виховного впливу.

Гурткова робота.

Вихователь може самостійно організувати гурткову роботу в будь-якому напрямку.Гурткова робота так само повинна бути запланована, носити системний і систематичний характер. Кожна дитина може відвідувати не більше двох гуртків.

Година дозвілля.«Спортивна година»

Згідно з орієнтовним режимом дня, «спортивну годину» доцільно проводити після самопідготовки. Вона проводиться з метою відпочинку дітей після розумової діяльності, загарту­вання і зміцнення організму, фізичного їх розвитку, закріплення навичок поведінки у колективі. Особливістю цих занять є те, що вони проводяться у не­вимушеній обстановці, здебільшого у формі гри. Тривалість цих занять залежить від багатьох обставин: втоми, попере­днього виду діяльності, активності учнів, погодних умов. При ознаках перевтоми необхідно перейти до легких вправ чи ігор або припинити їх виконання на деякий час. Оскільки перебу­вання дітей на свіжому повітрі - важливий фактор загартуван­ня, зміцнення здоров'я, підвищення працездатності дітей, тому незалежно від пори року ці заняття слід проводити на свіжому повітрі. Лише в разі негоди (дощ, сильний мороз, завірюха) їх переносять у спортивний зал, актовий зал, коридори. При про­веденні години дозвілля на відкритому повітрі широко викори­стовуються м'ячі,кеглі,скакалки, обручі.У план кожного заняття, як правило, включають від 3 до 5 основних видів фізичних вправ з ходьби, бігу, стрибків, метання, лазіння, а також рух­ливі ігри чи естафети. Вправи мають бути нетривалими і чергуватися з коротко­часним відпочинком. Інтенсивні фізичні вправи і рухливі ігри слід чергувати із спокійними.

«Спортивна година» не дублює урок фізкультури, але має певну структуру. Заняття почина­ється з організації групи і пояснення його змістута інструктажа з техніки безпеки. Після шику­вання в шеренгу, колону чи коло й усвідомлення завдань за­няття діти роблять невеличкий пробіг у повільному темпі (мож­на чергувати з ходьбою), виконують загально-розвиваючі вправи і переходять до основних вправлянь - бігу, стрибків, метань, рухливих ігор, естафеттощо.

У режимі групи продовженого дня бажано організовувати змагання, фізкультурні свята, спортивні вечори. «Спортивна година» може бути дуже різноманітною, але обов'язково доступною віковим особливостям і можливостям школярів. До доступних можна віднести наступні види рухів:

- ходьба звичайна і з різними рухами рук, ніг і тулуба, зви­чайна і швидка ходьба по периметру площадки і зі змінами напрямку руху, ходьба на носочках і п'ятках;

- біг повільний і швидкий, з виконанням завдань по сигна­лу, біг у чергуванні з ходьбою, біг з подоланням нескладних перешкод (перестрибування «канави», перебігання по гімнас­тичнійлавочці та інші).

Кiлькiсть переглядiв: 109

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.