СХВАЛЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО

Педагогічною радою Наказ №17-01-03 від 12.04.2021 року
Протокол №6 від 12.04 .2021 р. Директор закладу освіти

Л.М.Загурська






ПОЛОЖЕННЯ
ПРОВНУТРІШНЮСИСТЕМУЗАБЕЗПЕЧЕННЯЯКОСТІОСВІТИПлугатарськогозакладу загальної

середньої освіти І-ІІІ ступенів

ТАЛАЛАЇВСЬКОЇСЕЛИЩНОЇРАДИ

ЧЕРНІГІВСЬКОЇОБЛАСТІ



2021



ЗМІСТ


І . ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

ІІ. ПЛАНУВАННЯ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, МЕХАНІЗМУ РОЗРОБКИ, ЗАТВЕРДЖЕННЯ, МОНІТОРИНГУ ТА ПЕРІОДИЧНОГО ПЕРЕГЛЯДУ ОСВІТНІХ ПРОГРАМ.

ІІІ. СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА КОНТРОЛЬ ЗА ЇЇ ВИКОНАННЯМ


3.1.Стратегія та процедури забезпечення якості освіти.
3.2. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності.
3.3. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти.
3.4. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.
3.5.Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти.
3.6. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти.
3.7. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти.
3.8. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування.

ІV. МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ ОСВІТИ.V. НОРМАТИВНА БАЗА.

І. Загальні положення

1.1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Плугатарському ЗЗСО І-ІІІ ступенів (далі -Положення) розроблено відповідно до вимог частини третьої статті 41 Закону України «Про освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, Статуту закладу освіти та інших нормативних документів.

1.2. Терміни та їх визначення, що вживаються в Положенні:

- Поло́ження – локально-правовий акт, що визначає основні правила організації, описує мету, структуру, взаємні обов'язки групи людей чи організацій, які об'єдналися для досягнення спільної мети.
-Стратегія –довгостроковий, послідовний, конструктивний, раціональний, підкріплений ідеологією, стійкий до невизначеності умов середовища план, який супроводжується постійним аналізом та моніторингом в процесі його реалізації та спрямований з певною метою на досягнення успіху в кінцевому результаті.

-Процедура – офіційно встановлений чи узвичаєний порядок здійснення, виконання або оформлення чого-небудь.
-Механізм – комплексний процес, спосіб організації.
-Критерії – вимоги для визначення або оцінки людини, предмета, явища (або: ознака, на підставі якої виробляється оцінка);
-Правило – вимога для виконання якихось умов всіма учасниками якої-небудь дії.
-Інструмент – засіб, спосіб для досягнення чогось.
-Моніторинг якості освіти -система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

Індикатори освіти— цифрові показники, що використовуються як орієнтири при розробці і моніторингуосвітньої політики.

-Інклюзивне освітнє середовище -сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей;
-Академічна доброчесність -сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під

час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та наукових (творчих) досягнень;
-Академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
-Фабрикація -вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі;
-Списування -виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
-Обман -надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої діяльності чи організації освітнього процесу;
-Хабарництво -надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
-Необ’єктивне оцінювання -свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти, несвоєчасні записи в класних журналах результатів оцінювання.

1.3.Процес створення та реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти в Плугатарському ЗЗСО І-ІІІ ступенів базується на таких принципах:

· автономія закладу освіти;

· академічна доброчесність;

· академічна свобода;

· гнучкість і адаптивність системи освітньої діяльності;

· гуманізм;

· забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

· забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності;

· демократизм;

· державно-громадське управління;

· доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;

· людиноцентризм, дитиноцентризм;

· постійне вдосконалення освітньої діяльності;

· свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності;

· урахування впливу зовнішніх чинників;

· цілісність системи управління якістю освіти.

1.4. Колегіальним органом управлінняПлугатарського ЗЗСО І-ІІІ ступенів, який визначає, затверджує систему, стратегію та процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, є педагогічна рада.

1.5. Внутрішня система забезпечення якості освіти в закладі включає:


-стратегію та процедури забезпечення якості освіти;

-систему та механізми забезпечення академічної доброчесності працівників закладу і здобувачів освіти ;

-критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
-критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

-здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм;

- забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

-оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;

-забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;

-створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища,

універсального дизайну та розумного пристосування.

1.6. Метою розбудови та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в Плугатарському ЗЗСО І-ІІІ ступенів є:

· гарантування якості освіти;

· формування довіри громади до школи;

· постійне та послідовне підвищення якості освіти.

Відповідальність за впровадження ВСЗЯО в Плугатарському ЗЗСО І-ІІІ ступенів покладається на директора школи.

ІІ. ПЛАНУВАННЯ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, МЕХАНІЗМУ РОЗРОБКИ, ЗАТВЕРДЖЕННЯ, МОНІТОРИНГУ ТА ПЕРІОДИЧНОГО ПЕРЕГЛЯДУ ОСВІТНІХ ПРОГРАМ

1.Стандарт забезпечення якості загальної середньої освіти – це нормативний документ, який регламентує діяльність адміністрації, вчителів та здобувачів освіти із забезпечення якості освіти та визначає міру їхньої відповідальності.

2.Стандарти загальної середньої освіти для кожного освітнього рівня розробляє і затверджує Міністерство освіти і науки.

3.Усі вимоги стандарту із забезпечення якості освіти (стандарту) загальні й застосовуються в усіх структурних підрозділах закладу освіти.

4.На підставі Типової освітньої програми заклад розробляє Освітню програму закладу кожного рівня загальної середньої освіти. Навчальний план є додатком до освітньої програми, який визначає зміст навчання та регламентує організацію освітнього процесу. Освітню програму погоджує педагогічна рада школи, затверджує директор і вводить в дію наказом по школі. 5.Календарне планування з навчальних предметів інваріантної і варіативної складової навчального плану розробляють учителі за погодженням із відповідними шкільними методичними об’єднаннями закладу освіти згідно з вимогами Типових освітніх програм та затверджується директором закладу.

ІІІ.СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА КОНТРОЛЬ ЗА ЇЇ ВИКОНАННЯМ

3.1. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти

Стратегія та процедура забезпечення якості освіти вПлугатарському ЗЗСО І-ІІІ ступенівбазується на наступних принципах:

· принцип відповідностіДержавним стандартам загальної середньої освіти;

· процесного підходу, що розглядає діяльність закладу як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених закладом стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;

· принцип цілісності, який полягає в єдності усіх видів освітніх впливів на учня, їх підпорядкованості головній меті освітньої діяльності, яка передбачає всебічний розвиток, виховання і соціалізацію особистості, яказдатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності;

· принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;

· принцип відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності;

· безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника закладу;

· партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.


Забезпечення якості освіти передбачає здійснення таких процедур і заходів:

· забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процессу;

· удосконалення планування освітньої діяльності;

· функціонування системи формування компетентностейздобувачів освіти;

· підвищення якості знань здобувачів освіти;

· посилення кадрового потенціалу закладу освіти та підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

· розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом;

· забезпечення публічності інформації про діяльність закладу;

· створення системи запобігання та виявлення академічної недоброчесності в діяльності педагогічних працівників та здобувачів освіти

Система контролю за реалізацією процедур забезпечення якості освіти включає:

· самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості освіти;

· моніторинг якості освіти;

· контроль якості реалізації навчальних (освітніх) програм.

Механізм функціонування системи забезпечення якості освіти в Плугатарському ЗЗСО І-ІІІ ступенів включає послідовну підготовку та практичну реалізацію наступних етапів управління:
– планування (аналіз сучасного стану освітньої діяльності та освітнього процесу; визначення сильних сторін і проблем у розвитку; визначення пріоритетних цілей та розробка планів їх реалізації);
– організацію (переформатування/створення організаційної структури для досягнення поставлених цілей; визначення, розподіл та розмежування повноважень із метою координування та взаємодії у процесі виконання завдань);

- контроль (розробка процедур вимірювання та зіставлення отриманих результатів зі стандартами);
– коригування (визначення та реалізація необхідних дій та заходів, націлених на стимулювання процесу досягнення максимальної відповідності стандартам).

Критеріями ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти в Плугатарському ЗЗСО І-ІІІ ступенівє:1. Досягнення здобувачів освіти, показники результатів їх навчання.
2. Відповідність показників успішності здобувачів освіти результатам їх навчання на кожному рівні повної загальної середньої освіти під час державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання.
3. Якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників.

4. Показник наявності освітніх, методичних і матеріально-технічних ресурсів для забезпечення якісного освітнього процесу.

Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти вПлугатарському ЗЗСО І-ІІІ ступенів:

-оновлення методичної бази освітньої діяльності;

-контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
-моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

-створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

3.2. Система та механізми забезпечення академічної доброчесностівПлугатарському ЗЗСО І-ІІІ ступенів

Система забезпечення академічної доброчесності в Плугатарському ЗЗСО І-ІІІ ступенів функціонує відповідно до статті 42 Закону України «Про освіту».

1.Педагогічні працівники у своїй діяльності зобов’язані дотримуватися академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами загальної середньої освіти. Особи, які навчаються у закладі освіти, зі свого боку, зобов’язані виконувати вимоги освітньої програми, дотримуючись академічної доброчесності, та досягати відповідного рівня результатів навчання.

2. Адміністрація закладу визначає основні принципи та механізми забезпечення якості освітньої діяльності та якості загальної середньої освіти, у тому числі створення і забезпечення функціонування ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату.

3.Основними завданнями запобігання плагіату в закладі є формування академічної етики та поваги до інтелектуальних надбань, дотримання норм законодавства про авторське право і покликане сприяти впровадженню практики належного цитування через визначення поняття та форм плагіату, методів запобігання його поширенню, процедури розгляду та фіксування фактів плагіату, а також формалізації можливих наслідків його вчинення у межах закладу.

4.Профілактика плагіату в закладі здійснюється шляхомконтролю з боку адміністрації за правильним оформленням педагогічними працівниками посилання на джерела інформації у разі запозичень ідей, тверджень.
Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:
-самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;
-посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

-постійна підготовка до уроків, домашніх завдань;
-самостійне подання щоденника для виставлення педагогом одержаних балів;
-надання достовірної інформації про власні результати навчання батькам (особам, які їх замінюють).

Порушенням академічної доброчесності в Плугатарському ЗЗСО І-ІІІ ступенів вважається:
-академічний плагіат;
-фабрикація;
-списування;
-обман;
-хабарництво;
-відмова своєчасно надавати інформацію (усно або письмово) про методики, технології, прийоми, методи викладання, стан виконання програми, рівень сформованості компетентностей здобувачами освіти; -необ’єктивне оцінювання;
-невиконання обов’язків педагогічного працівника, передбачених статтею 54 Закону України «Про освіту».

Заходи, спрямовані на дотримання академічної доброчесностів Плугатарському ЗЗСО І-ІІІ ступенів, включають:
– ознайомлення педагогічних працівників, здобувачів освіти з вимогами щодо належного оформлення посилань на використані джерела інформації;
– ознайомлення педагогічних працівників, здобувачів освіти з документами, що унормовують дотримання академічної доброчесності та встановлюють відповідальність за її порушення;

– проведення методичних заходів, що забезпечують формування загальних компетентностей з дотриманням правових та етичних норм і принципів, коректного менеджменту інформації при роботі з інформаційними ресурсами й об’єктами інтелектуальної власності;

– включення до планів виховної роботи класних колективів заходів із формування у здобувачів освіти етичних норм, що унеможливлюють

порушення академічної доброчесності;
– розміщення на веб-сайті закладу правових та етичних норм, принципів та правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу.

Виявлення порушень академічної доброчесності в Плугатарському ЗЗСО І-ІІІ ступенівздійснюється наступним чином.

Особа, яка виявила порушення академічної доброчесності педагогічним працівником, здобувачем освіти має право звернутися з письмовою заявою до директора закладу освіти. Заява щодо зазначеного порушення розглядається на засіданні Комісії, яка створюється наказом директора і ухвалює рішення про притягнення до академічної відповідальності (за погодженням з органом самоврядування здобувачів освіти).
До складу Комісії входять представники педагогічного колективу та батьківської громади. Склад комісії погоджується на засіданні педагогічної ради закладу освіти та затверджується наказом керівника.
Термін повноважень Комісії – 1 рік.
Комісія звітує про свою роботу раз на рік.
За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники закладу освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

- відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

- позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи

займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

- повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);

- повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.
Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такіправа:
-ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;
-особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні

доказів порушення академічної доброчесності;
-знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;
-оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

3.3. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

Критерії, правила і процедури оцінювання учнів у Плугатарському ЗЗСО І-ІІІ ступенів визначаються на основі положень відповідних наказів МОН України щодо оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти (можливі інші критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти, що визначаються документами школи та не суперечать чинному законодавству).

Змінюються підходи до оцінювання результату освітньої діяльності здобувачів освіти як складової освітнього процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня. Результати освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.

Заклад освіти регулярно контролює й оцінює показники, пов’язані з внутрішнім забезпеченням якості загальної середньої освіти, використовуючи системи контролю, що дозволяє оцінювати якість надання послуг у сфері освіти та їх відповідність встановленим вимогам.

Внутрішня система моніторингу рівня знань учнів діє відповідно до нормативних документів:

-положення про академічну доброчесність педагогічних працівників та здобувачів освіти;

-положення про державну підсумкову атестацію з предметів загальноосвітньої підготовки.

Система оцінювання знань учнів включає поточний, тематичний, семестровий, контроль знань та вмінь здобувачів загальної середньої освіти.

Державна підсумкова атестація здобувачів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Положення про Державну підсумкову атестацію.

Атестація може проводитися у формі зовнішнього незалежного оцінювання. У такому випадку порядок ії проведення визначається порядком проведення зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти, який встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Показниками є рівень успішності, кількість переможців всеукраїнських і міжнародних предметних олімпіад, МАНу, творчих та інтелектуальних конкурсів, результативність працевлаштування випускників, рейтинг закладу .

Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного

самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати

нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної

поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основами цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування

її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії,

справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних

ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

- контролююча - визначає рівень досягнень кожного здобувача освіти (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

- навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

- діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

- стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;

- виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

При оцінюванні навчальних досягнень здобувачів освіти мають ураховуватися:

- характеристики відповіді здобувача освіти: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

- якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

- сформованість предметних умінь і навичок;

- рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

- досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх,

формулювати гіпотези);

- самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну.

Повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою.

Глибина знань - усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань.

Гнучкість знань - уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих.

Системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших.

Міцність знань - тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

Знання є складовою умінь здобувачів освіти діяти.

Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні.

Навички – дії,доведені до автоматизму у результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення

Ціннісні ставлення виражають особистий досвід здобувачів освіти, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності здобувачів освіти, прагненні закріплювати позитивні надбання в освітній діяльності, зростанні вимог до своїхнавчальних досягнень.

Названі вище орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень здобувачів освіти : початкового, середнього, достатнього, високого.

Вони визначаються за такими характеристиками:

Перший рівень - початковий. Відповідь здобувача освіти фрагментарна,

характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

Другий рівень - середній. Здобувач освіти відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

Третій рівень - достатній. Здобувач освіти знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь здобувача освіти правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.

Четвертий рівень - високий. Знання здобувача освіти є глибокими, міцними, системними; здобувач освіти вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його навчальна діяльність позначена вмінням самостійно

оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки

12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і не передбачає участі школярів у олімпіадах, творчих конкурсах тощо. Кожний

наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики. Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання здобувачів освіти 1 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання здобувачів освіти 1 класу (листи МОН від 18.05.2018 №2.2-1250 та від 21.05.2018 №2.2-1255) , учнів 2 класу відповідно до Методичних рекомендаційоцінювання навчальних досягнень учнів 2 класів (наказ МОН від 27.08.2019 року №1154).

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно

виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів освіти з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Оцінювання результатів навчання та особистих досягнень учнів у 1 класі має формувальний характер, здійснюється вербально, на суб’єктних засадах, що передбачає активне залучення учнів до самоконтролю і самооцінювання (відповідно до наказу МОН України від 20.08.2018 №924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі»).

.Навчальні досягнення учнів других класів підлягають формувальному і підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню. Оцінювання результатів навчання учнів других класів здійснюється вербально (відповідно до наказу МОН України від 27.08.2019 №1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу»).

Навчальні досягнення учнів 3-11 класів оцінюються відповідно критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, затверджених наказом Міністерства

освіти і науки, молота та спорту від 13.04.2011 р. №329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі

загальної середньої освіти», наказом МОН ві 21.08.2013 року № 1222 (зі змінами, внесеними згідно з наказом МОН № 1009 від 19.08.2016 року.

Оприлюднення результатів контролю здійснюється відповідно до вищезазначених нормативних документів.

3.4.Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності в Плугатарському ЗЗСО І-ІІІ ступенівпередбачає підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства.

Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників узакладіє:
-стан забезпечення кадрами відповідно фахової освіти;
-освітній рівень педагогічних працівників;
-результати атестації; - систематичність підвищення кваліфікації;
-наявність педагогічних звань, почесних нагород;
-наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, статей тощо;
-участь в експериментальній діяльності;
-результати освітньої діяльності;
-оптимальність розподілу педагогічного навантаження;
-показник плинності кадрів.
З метою вдосконалення професійної підготовки педагогів Плугарського ЗЗСО І-ІІІ ступенівшляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до статті 59 Закону України "Про освіту".
Воно здійснюється за такими видами:
-довгострокове підвищення кваліфікації: курси;
-короткострокове підвищення кваліфікації: семінари, семінари-практикуми, тренінги, конференції, «круглі столи» тощо.
Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада закладу.

Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація.
Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.

Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою.

Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.

За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України. Рішення атестаційної

комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України "Про

освіту". Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин, з яких певна кількість годин має бути обов’язково спрямована на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, здобувачів освіти та колег вчителя, який атестується тощо.

Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

3.5. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти


Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти визначаються на основі положень наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 №17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти».

Індикатори оцінювання та методи збору інформації для критеріїв оцінювання визначаються відповідно до Додатку1або Критерії, індикатори оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти «Рекомендацій до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти» (БобровськийМ.В., ГорбачовС.І., ЗаплотинськаО.О.).

Вимога1.Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань.

Критерії оцінювання:

1.1.У закладі освіти затверджено стратегію його розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності.

1.2.У закладі освіти річне планування та відстеження його результативності здійснюються відповідно до стратегії його розвитку та з урахуванням освітньої програми.

1.3.У закладі освіти здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти.

1.4.Керівництво закладу освіти планує та здійснює заходи щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання.

Вимога2.Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм.

Критерії оцінювання:

2.1.Керівництво закладу освіти сприяє створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів освіти, їх батьків, педагогічних та інших працівників закладу освіти та взаємну довіру.

2.2.Заклад освіти оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах.

Вимога3.Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників.

Критерії оцінювання:

3.1.Керівник закладу освіти формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми.

3.2.Керівництво закладу освіти за допомогою системи матеріального та морального заохочення мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності.

3.3.Керівництво закладу освіти сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників.

Вимога4.Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодія закладу освіти з місцевою громадою.

Критерії оцінювання:

4.1.У закладі освіти створюються умови для реалізації прав і обов'язків учасників освітнього процесу.

4.2.Управлінські рішення приймаються з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу.

4.3.Керівництво закладу освіти створює умови для розвитку громадського самоврядування.

4.4.Керівництво закладу освіти сприяє виявленню громадської активності та ініціативи учасників освітнього процесу, їх участі в житті місцевої громади.

4.5.Режим роботи закладу освіти та розклад занять враховують вікові особливості здобувачів освіти, відповідають їх освітнім потребам.

4.6.У закладі освіти створюються умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти.

Вимога5.Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.

Критерії оцінювання:

5.1.Заклад освіти впроваджує політику академічної доброчесності.

5.2.Керівництво закладу освіти сприяє формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції.

Оцінювання управлінської діяльності складається з чотирьох етапів:

І. Підготовчого.

ІІ. Основного.

ІІІ. Підсумково-корекційного.

ІV. Регулятивно-корекційного.

На підготовчому етапівідповідальною особою проводиться відбір, систематизація та аналіз матеріалів, що характеризує динаміку розвитку навчального закладу, рівень управлінської діяльності його керівників. З цією метою вивчаються:

· матеріали попередньої експертизи управління освітнім процесом та тематичного вивчення окремих питань, що стосуються організації діяльності закладу;

· відповідність роботи закладу особливим умовам здійснення освітньої діяльності;

· результативність роботи закладу освіти щодо розвитку творчих здібностей школярів (участь у предметних олімпіадах різного рівня, учнівських турнірах, конкурсах, МАН тощо);

· робота педагогічного колективу щодо розробки та впровадження авторських програм, навчальних посібників, підручників;

Аналізуються статистичні дані:

·результати освітньої діяльності учнів на кінець навчального року;

· охоплення учнів гарячим харчуванням;

·випадки дитячого травматизму, що сталися під час освітнього процесу;

· плинність керівних та педагогічних кадрів;

·наявність конфліктних ситуацій у колективі, скарг на роботу закладу.

Другий, основний, етапкомплексно-цільової програми має такі розділи: діагностичний, аналітично-регулятивний, контрольно-діагностичний, мотиваційно-діагностичний, контрольно-регулятивний, аналітичний.

Мета діагностичного дослідження – самоаналіз та самооцінка управлінської діяльності керівниками закладу.

Аналітично-регулятивний має за мету внесення коректив в управлінську діяльність керівників за результатами самоекспертизи.

Контрольно-аналітичний передбачає отримання інформації про соціально-психологічний клімат у закладі освіти та рівень знань учнів.

Мотиваційно-діагностичний дозволяє висунути пропозиції щодо визначення

об’єктів та підходів для проведення експертизи. Експертною групою та керівниками навчального закладу укладається робоча програма експертизи управління освітнім процесом. Складається вона з трьох блоків: інваріантного, варіативного та замовленого.

До інваріантного блоку входять питання, що дозволяють визначити рівень управлінської діяльності, наявність свідомого цілеспрямованого регулювання

складних процесів та організаційних відносин у закладі освіти та в кожному з

його підрозділів.

Перелік питань варіативного блоку визначається з урахуванням підсумкових матеріалів комплексних соціально-психологічних досліджень та результатів контрольних робіт.

Питання третього блоку складаються на основі замовлення керівників навчального закладу про надання методичної допомоги в організації управлінської діяльності та освітнього процесу.

Контрольно-регулятивне вивчення визначає відповідність діяльності керівників закладу нормативним аспектам управління, проблеми і резерви розвитку закладу, напрямки надання методичної допомоги. Його структура:

Øпроведення експертизи управління освітнім процесом безпосередньо у закладі;

Øіндивідуальна контрольно-регулятивна робота з питань управління;

Øнадання методичної допомоги за заявкою керівництва закладу;

Ø оперативне усунення керівництвом виявлених недоліків.

Аналітичний розділ має на меті висловити загальну оцінку управлінської діяльності, підготувати висновки та пропозиції.

Третій, підсумково-корекційний етапподіляється на підсумковий та корекційний. Підсумковий містить глибокий аналіз предмета експертизи, формування банку даних за її результатами, планування розвитку закладу освіти.

Корекційний - має на меті регулювання та корекцію управлінської діяльності, виявлення якісних змін предмета експертизи та прогнозування розвитку закладу.

Регулятивно-корекційний етап- передбачає вдосконалення та коригування окремих напрямків та форм управління освітнім процесом.

Зокрема, експертами контролюються законодавчі, нормативні та правові аспекти діяльності закладу, дотримання в ньому державного стандарту

загальної середньої освіти, забезпечення соціального захисту, охорони життя, здоров`я та прав учасників освітнього процесу.

Керівниками закладу створюються необхідні умови для оптимальної діяльності учасників освітнього процесу, усуваються виявлені недоліки в роботі, здійснюється реалізація програм стратегічного розвитку закладу. Вимоги до ділових та особистісних якостей керівників закладу освіти:

- цілеспрямованість та саморозвиток;

- компетентність;

- динамічність та самокритичність;

- управлінська етика;

- прогностичність та аналітичність;

- креативність, здатність до інноваційного пошуку.

- здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

Ефективність управлінської діяльності керівника закладу включає стан реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступінь їх впливу на результативність освітнього процесу, а саме:

1. Саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності.

2. Стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку закладу, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності.

3. Річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу.

4. Здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проєктів.

5. Забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів.

6. Поширення позитивної інформації про заклад.

7. Створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні).

8. Застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі.

9. Забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу.

10. Позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.

Контроль внутрішньої системи забезпечення якості освітиздійснює директор закладу освіти, за його доручення заступники з навчально-виховної роботи або створена з цієї метою комісія. Як експерти до участі в контролі можуть залучатися сторонні компетентні організації й окремі фахівці. Кожен адміністратор протягом навчального року відвідує таку кількість уроків, яка дозволяє йому знати стан справ у школі, дієво впливати на якість освітнього процесу.Фронтальна перевірка кожного з навчальних предметів проводиться не рідше одного разу на п’ять років.

Відповідно до річного плану роботи школи обираються об’єкти контролю, формулюється його мета, визначається методика перевірки, залучаються помічники зі шкільного методичного активу, збирається інформація про стан освітньої роботи з об’єктів контролю.

Тривалість тематичних чи фронтальних перевірок не повинна перевищувати 18 днів із відвідуванням не менше шести уроків, занять чи інших заходів. Підстави для проведення контролю: атестація педагогічних працівників; плановість контролю; перевірка стану справ для підготовки управлінських рішень; звертання фізичних та юридичних осіб із приводу порушень у галузі освіти. Результати перевірки оформлюються у вигляді аналітичної довідки чи наказу по закладу в яких указується: мета контролю; строки; склад комісії; яка робота проведена у процесі перевірки (відвідані уроки, проведені контрольні роботи, переглянута шкільна документація, проведені співбесіди); констатація фактів, що виявлені; висновки; рекомендації або пропозиції; де підбиті підсумки перевірки (засідання методичних об’єднань, нарада при директору, нарада при заступнику директора, індивідуально тощо); дата та підпис відповідального за написання довідки.

Педагогічний працівник, який підлягає контролю, має право:

· знати строки контролю та критерії оцінки його діяльності;

· знати мету, зміст, види, форми та методи контролю;

· вчасно знайомитися з висновками та рекомендаціями адміністрації;

· звернутись до комісії із спорів профкому школи або вищих органів управління освіти при незгоді з результатами контролю.

За підсумкамиконтролю з метою забезпечення якості освітиу залежності від його форми, цілей і задач, а також з урахуванням реального стану справ:

· проводяться засідання педагогічної ради, наради при директору, при заступнику директора, робочі наради з педагогічним складом;

· результати перевірок можуть ураховуватись при проведенні атестації педагогічних працівників.

Директор закладу за результатами контролю з метою забезпечення якості освіти приймає рішення:

· про видання відповідного наказу;

· про обговорення підсумкових матеріалів контролю на засіданні педагогічної ради школи;

· про проведення повторного контролю із залученням певних експертів;

· про представлення до дисциплінарної відповідальності працівників;

· про заохочення працівників;

· інші рішення в межах своєї компетенції.

Періодичність та види контролю визначаються адміністрацією закладу освіти самостійно на навчальний рік (відповідно до перспективного плану роботи закладу) у міру необхідності отримання об’єктивної інформації про реальний стан справ та результати діяльності працівників і доводяться до відома коллективу.

Критерії ефективності управлінської діяльності в Плугатарському ЗЗСО І-ІІІ ступенів щодо забезпечення функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти:
-наявність нормативних документів, де закріплені вимоги доякості освітнього процесу (модель випускника, освітня програма);
-оптимальність та дієвість управлінських рішень;
-керованість процесу управління забезпеченням функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (наявність посадових осіб, які відповідають за управління якістю освітнього процесу);

- формування освітньої програми закладу освіти (раціональність використання інваріантної, варіативної складової);
-підвищення показника відповідності засвоєних здобувачами освіти рівня та обсягу знань, умінь, навичок, інших компетентностей вимогам стандартів освіти;
-кореляція показників успішності з результатами державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання;
-наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення високого рівня якості освітнього процесу.3.6.Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти.

Для організації освітнього процесу заклад освіти має бути забезпеченийтакими ресурсами:

§ Державні стандарти початкової, базової, повноїзагальної середньої освіти;

§ наскрізна освітня програма;

§ статут закладу освіти;

§ стратегія розвитку закладу освіти;

§ річний план роботи закладу освіти;

§ штатний розпис закладу освіти;

§ календарно-тематичне планування;

§ методики та технології організації освітнього процесу;

§ методики роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;

§ система матеріального та морального заохочення;

§ плани підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

ПриміщенняПлугатарського ЗЗСО складається зодного приміщення.Стан будівлі добрий.

Приміщення та територія відповідають державним санітарно-гігієнічним нормам щодо утриманнязакладів освіти.

Навчальні класи та кабінети повністю забезпечені меблями. . Створене належне освітнє середовище для здійснення освітнього процесу в 1-3 класах відповідно до Концепції «НУШ».Діє локальний водопровід. Їдальня знаходиться в приміщенні закладу освіти. Наявне холодне та гаряче водопостачання, необхідне технологічне обладнання. Приміщення їдальні розраховане на 100 посадкових місць.Впрваджується система HACPP, в меню використовуються блюда за рецептурою страв Є.Клопотенка. Заклад працює закласно-кабінетною системою. В школі наявні кабінети: фізичний, хімічний, географічний, математичний, української мови та літератури, англійськоїмови,історії,ІКТ,зарубіжної літератури,музики. Всього класних кімнат –14. Наявні бібліотека, спортивна зала,актова зала, спортивний майданчик, комбінована майстерня. Рівень матеріально-технічного забезпечення навчальних кабінетів складає 80%. Ефективно використовується база кабінетів фізики, хімії. В спортивній залі є спортивний інвентарь та обладнання для проведення уроків фізичної культури. Кількість комп'ютерів –14, портативних ноутбуків – 6, проекторів – 6, принтерів – 7. Наявний доступ до всесвітньої інформаційної мережі Інтернет (швидкість доступу - 30 Мбіт/с). Учнізабезпеченіпідручниками,програмовою художньою літературою. Книги зберігаються вналежних умовах.В приміщенні школи арендується кімната де розміщена сільська бібліотека, арендується 3кімнати для дитячого садка. Протягом 2018-2021рр проведено заміну деревяних вікон на пластикові. Адміністрація розробляє та затверджує інформаційний пакет із соціальної адаптації учнів; комплекс заходів з адаптації учнів 1,5,10 класів, організовує моніторинг її результативності на підставі визначених нею критеріїв. Практичний психолог, класні керівники, вихователі допомагають здобувачам освіти у реалізації заходів із соціальної адаптації. Органи учнівського самоврядування виходять з пропозиціями до керівництва щодо вдосконалення заходів та беруть участь у громадській діяльності закладу освіти.

Бібліотечний фонд закладу нараховує7044примірників.
Забезпеченість освітнього процесу навчальною літературою становить 90 %.

Плугатарський ЗЗСО І-ІІІ ступенівмає доступ до мережі Інтернет, баз даних у режимі on-line, електронну поштуch_pluhatar@ukr.net

Забезпечено безкоштовний підвіз учнів та вчителів.

3.7.Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти.

УПлугатарському ЗЗСО І-ІІІ ступенівздійснюється збір, узагальнення, аналіз та використання відповідної інформації для ефективного управління освітнім процесом та іншою діяльністю.
Ефективному управлінню якістю освітньої діяльності в закладі освіти

сприяють електронна система збирання й аналізу інформації та частково система електронного документообігу.
Для обміну інформацією з якості освітнього процесу використовується відео-аудіо-і магнітні носії інформації, розмножувальна техніка.Інформаційна система управління освітнім процесом закладу освіти – це програмно-апаратний комплекс, який забезпечує основні функції роботи з документами в електронному вигляді. До її основних функцій належить реєстрація документів, розробка та збереження документів в електронному вигляді, направлення документів на розгляд та виконання, контроль проходження та виконання документів, пошук документів за різним параметром, введення, підтримки та зберігання будь-яких типів документів, захист від несанкціонованого доступу.

Структура інформаційних систем школи включає такі підсистеми:

·електрона система звітності;

·електронна база даних здобувачів закладу освіти;

· електронна база даних педагогічних працівників;

Електронні освітні ресурси забезпечують публічність інформації про освітні програми; перелік навчальних дисциплін, логічну послідовність їх вивчення, перелік підручників, розклад уроків та спортивних секцій, гуртків.
У закладі створений банк даних (статистика) за результатами освітнього процесу та освітньої діяльності:
-статистична інформація форм ЗНЗ-1, 1-ЗСО, 83-РВК ;
-інформаційна база про якість освітнього процесу на рівні різних класів;
-інформаційна база про результати державної підсумкової атестації в співставленні з річними показниками;

-інформаційна база про результати зовнішнього незалежного оцінювання в співставленні з річними показниками;
Для забезпечення більш широких і різноманітних зв'язків закладу із зовнішнім середовищем, у тому числі доступу до різних баз даних, джерел інформації Плугатарський ЗЗСО І-ІІІ ступенів підключено до швидкісного Інтернету. Є зонаWі-Fі підключення.
Для забезпечення створення єдиного інформаційного поля та забезпечення публічності інформації про заклад освіти вПлугатарському ЗЗСО І-ІІІ ступенів функціонує офіційний Блог закладу освіти http://pluhatar.blogspot.com/

Публічність інформації про діяльністьзакладузабезпечується згідно зі статтею30 Закону України «Про освіту».
На офіційному сайті розміщуються:
-статут закладу освіти;
-ліцензія на провадження освітньої діяльності;
-структура та органи управління закладу освіти;
-кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами;
-освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;
-територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником;
-ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;
-мова освітнього процесу;
-наявність вакантних посад;
-матеріально-технічне забезпечення закладу освіти;
-результати моніторингу якості освіти;
-річний звіт про діяльність закладу освіти;
-правила прийому до закладу освіти;

-умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами;
Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється.
З метою використання інформаційно-комунікаційних технологій для ефективного управління освітнім процесом в закладі освіти створено інформаційно-освітнє середовище на порталі інформаційної системи управління освітою (ІСУО).

3.8. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування

Заклад освіти забезпечує здобувача освіти з особливими освітніми потребами інклюзивним освітнім середовищем :

-необхідними ресурсами освітнього процесу, що мають відповідати ліцензійним та акредитаційним вимогам;
-умовами доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами.
Право на доступну освіту зазначеної категорії дітей реалізується за бажанням батьків шляхом організації індивідуальної форми навчання.
Заклад освіти за потреби утворює інклюзивні та/або спеціальні групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей (стаття 20 Закону України «Про освіту»)
Практичне впровадження інклюзивного середовища базується на принципах універсального дизайну та розумного пристосування.
Зокрема шкільний освітній процес відповідає широкому спектру індивідуальних можливостей здобувачів освіти; забезпечує гнучку методику навчання, викладання та подання матеріалу; доступні та гнучкі навчальні плани й програми.
Дизайн школи в основному враховує наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних маніпуляціях, з огляду на антропометричні характеристики, стан та мобільність користувача.
Наявність необхідного розміру і простору:
-доступні навчальні місця для здобувачів освіти, у тому числі з прилеглим простором для асистентів вчителів;
-меблі, фурнітура та обладнання, що підтримують широкий спектр навчання та навчальних методик;
-можливість регулювання середовища (наприклад, освітлення) для різноманітних потреб здобувачів освіти у навчанні та інше.
У закладі освіти створено необхідні умови для навчання осіб з особливими освітніми потребами:

1.Затишні, ошатні класні кімнати .
2.Внутрішні туалети на першому поверсі.
3.Роздягальня в класній кімнаті.
4.Шкільна їдальня на першому поверсі.
5 .При вході до школи розташовано пандус для колісних крісел.
6. Освітній процес у разі потреби забезпечується навчальною, методичною та

науковою літературою на паперових та електронних носіях завдяки фондам шкільної бібліотеки.

ІV. МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Моніторинг якості освіти - це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших

суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній.

Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладом освіти (іншими суб’єктами освітньої діяльності). Завдання моніторингу:

- здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у школі.

- створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу.

- аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримка високої мотивації навчання.

- створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів.

- прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в школі.

Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в закладі освіти.

Об’єктом моніторингу є система організації освітнього процесу в закладі освіти, що включає кілька рівнів:

- здобувач освіти;

- учитель;

- класний керівник;

- батьки і громадськість та ін.

Суб’єктами моніторингу виступають:

- моніторингова група;

- адміністрація закладу;

- органи управління освітою (різних рівнів).

Форми та методи моніторингу. Основними формами моніторингу є:

- самооцінювання власної діяльності педагогами, здобувачами освіти, адміністрацією;

- внутрішня оцінка діяльності адміністрацією, керівниками методичних об’єднань (проведення контрольних робіт, участь у І та ІІ етапі Всеукраїнських предметних олімпіад, відвідування уроків);

- зовнішнє оцінювання діяльності органами управління освітою.

Критерії моніторингу:

- об’єктивність (створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу);

- систематичність (згідно алгоритму дій, етапів та в певній послідовності);

- відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість оцінювання, шляхи перевірки результатів;

- надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);

- гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

Очікувані результати:

- Отримання результатів стану освітнього процесу в закладі освіти.

- Покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

Підсумки моніторингу:

- Підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах.

- Дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об’єднаннях, нарадах при директору, педагогічних радах.

За результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи.

V. НОРМАТИВНА БАЗА

-Закон України «Про освіту» № 2145-VIII від 05.09.2017;

-Закон України «Про загальну середню освіту»;
-Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року

№ 988-р;
-стандарти загальної середньої освіти;
-Статут закладу загальної середньої освіти.
- Бобровський М.В., Горбачов С.І., Заплотинська О.О. Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти. – Київ, Державна служба якості освіти, 2019 - 240 с. Абетка для директора

Педагогічною радою Наказ №17-01-03 від 12.04.2021 р.
Протокол №6 від 12.04 .2021 р. Директор закладу освіти Л.М.Загурська

ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІОСВІТИ Плугатарського закладу загальної

середньої освіти І-ІІІ ступенів

ТАЛАЛАЇВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ

ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ



2021



ЗМІСТ


І . ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

ІІ. ПЛАНУВАННЯ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, МЕХАНІЗМУ РОЗРОБКИ, ЗАТВЕРДЖЕННЯ, МОНІТОРИНГУ ТА ПЕРІОДИЧНОГО ПЕРЕГЛЯДУ ОСВІТНІХ ПРОГРАМ.

ІІІ. СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА КОНТРОЛЬ ЗА ЇЇ ВИКОНАННЯМ


3.1.Стратегія та процедури забезпечення якості освіти.
3.2. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності.
3.3. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти.
3.4. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.
3.5.Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти.
3.6. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти.
3.7. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти.
3.8. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування.

ІV. МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ ОСВІТИ.V. НОРМАТИВНА БАЗА.

І. Загальні положення

1.1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Плугатарському ЗЗСО І-ІІІ ступенів (далі -Положення) розроблено відповідно до вимог частини третьої статті 41 Закону України «Про освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, Статуту закладу освіти та інших нормативних документів.

1.2. Терміни та їх визначення, що вживаються в Положенні:

- Поло́ження – локально-правовий акт, що визначає основні правила організації, описує мету, структуру, взаємні обов'язки групи людей чи організацій, які об'єдналися для досягнення спільної мети.
-Стратегія –довгостроковий, послідовний, конструктивний, раціональний, підкріплений ідеологією, стійкий до невизначеності умов середовища план, який супроводжується постійним аналізом та моніторингом в процесі його реалізації та спрямований з певною метою на досягнення успіху в кінцевому результаті.

-Процедура – офіційно встановлений чи узвичаєний порядок здійснення, виконання або оформлення чого-небудь.
-Механізм – комплексний процес, спосіб організації.
-Критерії – вимоги для визначення або оцінки людини, предмета, явища (або: ознака, на підставі якої виробляється оцінка);
-Правило – вимога для виконання якихось умов всіма учасниками якої-небудь дії.
-Інструмент – засіб, спосіб для досягнення чогось.
-Моніторинг якості освіти -система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

Індикатори освіти— цифрові показники, що використовуються як орієнтири при розробці і моніторингуосвітньої політики.

-Інклюзивне освітнє середовище -сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей;
-Академічна доброчесність -сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під

час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та наукових (творчих) досягнень;
-Академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
-Фабрикація -вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі;
-Списування -виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
-Обман -надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої діяльності чи організації освітнього процесу;
-Хабарництво -надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
-Необ’єктивне оцінювання -свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти, несвоєчасні записи в класних журналах результатів оцінювання.

1.3.Процес створення та реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти в Плугатарському ЗЗСО І-ІІІ ступенів базується на таких принципах:

· автономія закладу освіти;

· академічна доброчесність;

· академічна свобода;

· гнучкість і адаптивність системи освітньої діяльності;

· гуманізм;

· забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

· забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності;

· демократизм;

· державно-громадське управління;

· доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;

· людиноцентризм, дитиноцентризм;

· постійне вдосконалення освітньої діяльності;

· свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності;

· урахування впливу зовнішніх чинників;

· цілісність системи управління якістю освіти.

1.4. Колегіальним органом управлінняПлугатарського ЗЗСО І-ІІІ ступенів, який визначає, затверджує систему, стратегію та процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, є педагогічна рада.

1.5. Внутрішня система забезпечення якості освіти в закладі включає:


-стратегію та процедури забезпечення якості освіти;

-систему та механізми забезпечення академічної доброчесності працівників закладу і здобувачів освіти ;

-критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
-критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

-здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм;

- забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

-оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;

-забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;

-створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища,

універсального дизайну та розумного пристосування.

1.6. Метою розбудови та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в Плугатарському ЗЗСО І-ІІІ ступенів є:

· гарантування якості освіти;

· формування довіри громади до школи;

· постійне та послідовне підвищення якості освіти.

Відповідальність за впровадження ВСЗЯО в Плугатарському ЗЗСО І-ІІІ ступенів покладається на директора школи.

ІІ. ПЛАНУВАННЯ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, МЕХАНІЗМУ РОЗРОБКИ, ЗАТВЕРДЖЕННЯ, МОНІТОРИНГУ ТА ПЕРІОДИЧНОГО ПЕРЕГЛЯДУ ОСВІТНІХ ПРОГРАМ

1.Стандарт забезпечення якості загальної середньої освіти – це нормативний документ, який регламентує діяльність адміністрації, вчителів та здобувачів освіти із забезпечення якості освіти та визначає міру їхньої відповідальності.

2.Стандарти загальної середньої освіти для кожного освітнього рівня розробляє і затверджує Міністерство освіти і науки.

3.Усі вимоги стандарту із забезпечення якості освіти (стандарту) загальні й застосовуються в усіх структурних підрозділах закладу освіти.

4.На підставі Типової освітньої програми заклад розробляє Освітню програму закладу кожного рівня загальної середньої освіти. Навчальний план є додатком до освітньої програми, який визначає зміст навчання та регламентує організацію освітнього процесу. Освітню програму погоджує педагогічна рада школи, затверджує директор і вводить в дію наказом по школі. 5.Календарне планування з навчальних предметів інваріантної і варіативної складової навчального плану розробляють учителі за погодженням із відповідними шкільними методичними об’єднаннями закладу освіти згідно з вимогами Типових освітніх програм та затверджується директором закладу.

ІІІ.СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА КОНТРОЛЬ ЗА ЇЇ ВИКОНАННЯМ

3.1. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти

Стратегія та процедура забезпечення якості освіти вПлугатарському ЗЗСО І-ІІІ ступенівбазується на наступних принципах:

· принцип відповідностіДержавним стандартам загальної середньої освіти;

· процесного підходу, що розглядає діяльність закладу як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених закладом стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;

· принцип цілісності, який полягає в єдності усіх видів освітніх впливів на учня, їх підпорядкованості головній меті освітньої діяльності, яка передбачає всебічний розвиток, виховання і соціалізацію особистості, яказдатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності;

· принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;

· принцип відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності;

· безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника закладу;

· партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.


Забезпечення якості освіти передбачає здійснення таких процедур і заходів:

· забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процессу;

· удосконалення планування освітньої діяльності;

· функціонування системи формування компетентностейздобувачів освіти;

· підвищення якості знань здобувачів освіти;

· посилення кадрового потенціалу закладу освіти та підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

· розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом;

· забезпечення публічності інформації про діяльність закладу;

· створення системи запобігання та виявлення академічної недоброчесності в діяльності педагогічних працівників та здобувачів освіти

Система контролю за реалізацією процедур забезпечення якості освіти включає:

· самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості освіти;

· моніторинг якості освіти;

· контроль якості реалізації навчальних (освітніх) програм.

Механізм функціонування системи забезпечення якості освіти в Плугатарському ЗЗСО І-ІІІ ступенів включає послідовну підготовку та практичну реалізацію наступних етапів управління:
– планування (аналіз сучасного стану освітньої діяльності та освітнього процесу; визначення сильних сторін і проблем у розвитку; визначення пріоритетних цілей та розробка планів їх реалізації);
– організацію (переформатування/створення організаційної структури для досягнення поставлених цілей; визначення, розподіл та розмежування повноважень із метою координування та взаємодії у процесі виконання завдань);

- контроль (розробка процедур вимірювання та зіставлення отриманих результатів зі стандартами);
– коригування (визначення та реалізація необхідних дій та заходів, націлених на стимулювання процесу досягнення максимальної відповідності стандартам).

Критеріями ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти в Плугатарському ЗЗСО І-ІІІ ступенівє:1. Досягнення здобувачів освіти, показники результатів їх навчання.
2. Відповідність показників успішності здобувачів освіти результатам їх навчання на кожному рівні повної загальної середньої освіти під час державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання.
3. Якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників.

4. Показник наявності освітніх, методичних і матеріально-технічних ресурсів для забезпечення якісного освітнього процесу.

Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти вПлугатарському ЗЗСО І-ІІІ ступенів:

-оновлення методичної бази освітньої діяльності;

-контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
-моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

-створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

3.2. Система та механізми забезпечення академічної доброчесностівПлугатарському ЗЗСО І-ІІІ ступенів

Система забезпечення академічної доброчесності в Плугатарському ЗЗСО І-ІІІ ступенів функціонує відповідно до статті 42 Закону України «Про освіту».

1.Педагогічні працівники у своїй діяльності зобов’язані дотримуватися академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами загальної середньої освіти. Особи, які навчаються у закладі освіти, зі свого боку, зобов’язані виконувати вимоги освітньої програми, дотримуючись академічної доброчесності, та досягати відповідного рівня результатів навчання.

2. Адміністрація закладу визначає основні принципи та механізми забезпечення якості освітньої діяльності та якості загальної середньої освіти, у тому числі створення і забезпечення функціонування ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату.

3.Основними завданнями запобігання плагіату в закладі є формування академічної етики та поваги до інтелектуальних надбань, дотримання норм законодавства про авторське право і покликане сприяти впровадженню практики належного цитування через визначення поняття та форм плагіату, методів запобігання його поширенню, процедури розгляду та фіксування фактів плагіату, а також формалізації можливих наслідків його вчинення у межах закладу.

4.Профілактика плагіату в закладі здійснюється шляхомконтролю з боку адміністрації за правильним оформленням педагогічними працівниками посилання на джерела інформації у разі запозичень ідей, тверджень.
Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:
-самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;
-посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

-постійна підготовка до уроків, домашніх завдань;
-самостійне подання щоденника для виставлення педагогом одержаних балів;
-надання достовірної інформації про власні результати навчання батькам (особам, які їх замінюють).

Порушенням академічної доброчесності в Плугатарському ЗЗСО І-ІІІ ступенів вважається:
-академічний плагіат;
-фабрикація;
-списування;
-обман;
-хабарництво;
-відмова своєчасно надавати інформацію (усно або письмово) про методики, технології, прийоми, методи викладання, стан виконання програми, рівень сформованості компетентностей здобувачами освіти; -необ’єктивне оцінювання;
-невиконання обов’язків педагогічного працівника, передбачених статтею 54 Закону України «Про освіту».

Заходи, спрямовані на дотримання академічної доброчесностів Плугатарському ЗЗСО І-ІІІ ступенів, включають:
– ознайомлення педагогічних працівників, здобувачів освіти з вимогами щодо належного оформлення посилань на використані джерела інформації;
– ознайомлення педагогічних працівників, здобувачів освіти з документами, що унормовують дотримання академічної доброчесності та встановлюють відповідальність за її порушення;

– проведення методичних заходів, що забезпечують формування загальних компетентностей з дотриманням правових та етичних норм і принципів, коректного менеджменту інформації при роботі з інформаційними ресурсами й об’єктами інтелектуальної власності;

– включення до планів виховної роботи класних колективів заходів із формування у здобувачів освіти етичних норм, що унеможливлюють

порушення академічної доброчесності;
– розміщення на веб-сайті закладу правових та етичних норм, принципів та правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу.

Виявлення порушень академічної доброчесності в Плугатарському ЗЗСО І-ІІІ ступенівздійснюється наступним чином.

Особа, яка виявила порушення академічної доброчесності педагогічним працівником, здобувачем освіти має право звернутися з письмовою заявою до директора закладу освіти. Заява щодо зазначеного порушення розглядається на засіданні Комісії, яка створюється наказом директора і ухвалює рішення про притягнення до академічної відповідальності (за погодженням з органом самоврядування здобувачів освіти).
До складу Комісії входять представники педагогічного колективу та батьківської громади. Склад комісії погоджується на засіданні педагогічної ради закладу освіти та затверджується наказом керівника.
Термін повноважень Комісії – 1 рік.
Комісія звітує про свою роботу раз на рік.
За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники закладу освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

- відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

- позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи

займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

- повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);

- повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.
Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такіправа:
-ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;
-особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні

доказів порушення академічної доброчесності;
-знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;
-оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

3.3. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

Критерії, правила і процедури оцінювання учнів у Плугатарському ЗЗСО І-ІІІ ступенів визначаються на основі положень відповідних наказів МОН України щодо оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти (можливі інші критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти, що визначаються документами школи та не суперечать чинному законодавству).

Змінюються підходи до оцінювання результату освітньої діяльності здобувачів освіти як складової освітнього процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня. Результати освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.

Заклад освіти регулярно контролює й оцінює показники, пов’язані з внутрішнім забезпеченням якості загальної середньої освіти, використовуючи системи контролю, що дозволяє оцінювати якість надання послуг у сфері освіти та їх відповідність встановленим вимогам.

Внутрішня система моніторингу рівня знань учнів діє відповідно до нормативних документів:

-положення про академічну доброчесність педагогічних працівників та здобувачів освіти;

-положення про державну підсумкову атестацію з предметів загальноосвітньої підготовки.

Система оцінювання знань учнів включає поточний, тематичний, семестровий, контроль знань та вмінь здобувачів загальної середньої освіти.

Державна підсумкова атестація здобувачів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Положення про Державну підсумкову атестацію.

Атестація може проводитися у формі зовнішнього незалежного оцінювання. У такому випадку порядок ії проведення визначається порядком проведення зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти, який встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Показниками є рівень успішності, кількість переможців всеукраїнських і міжнародних предметних олімпіад, МАНу, творчих та інтелектуальних конкурсів, результативність працевлаштування випускників, рейтинг закладу .

Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного

самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати

нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної

поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основами цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування

її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії,

справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних

ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

- контролююча - визначає рівень досягнень кожного здобувача освіти (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

- навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

- діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

- стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;

- виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

При оцінюванні навчальних досягнень здобувачів освіти мають ураховуватися:

- характеристики відповіді здобувача освіти: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

- якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

- сформованість предметних умінь і навичок;

- рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

- досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх,

формулювати гіпотези);

- самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну.

Повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою.

Глибина знань - усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань.

Гнучкість знань - уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих.

Системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших.

Міцність знань - тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

Знання є складовою умінь здобувачів освіти діяти.

Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні.

Навички – дії,доведені до автоматизму у результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення

Ціннісні ставлення виражають особистий досвід здобувачів освіти, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності здобувачів освіти, прагненні закріплювати позитивні надбання в освітній діяльності, зростанні вимог до своїхнавчальних досягнень.

Названі вище орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень здобувачів освіти : початкового, середнього, достатнього, високого.

Вони визначаються за такими характеристиками:

Перший рівень - початковий. Відповідь здобувача освіти фрагментарна,

характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

Другий рівень - середній. Здобувач освіти відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

Третій рівень - достатній. Здобувач освіти знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь здобувача освіти правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.

Четвертий рівень - високий. Знання здобувача освіти є глибокими, міцними, системними; здобувач освіти вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його навчальна діяльність позначена вмінням самостійно

оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки

12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і не передбачає участі школярів у олімпіадах, творчих конкурсах тощо. Кожний

наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики. Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання здобувачів освіти 1 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання здобувачів освіти 1 класу (листи МОН від 18.05.2018 №2.2-1250 та від 21.05.2018 №2.2-1255) , учнів 2 класу відповідно до Методичних рекомендаційоцінювання навчальних досягнень учнів 2 класів (наказ МОН від 27.08.2019 року №1154).

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно

виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів освіти з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Оцінювання результатів навчання та особистих досягнень учнів у 1 класі має формувальний характер, здійснюється вербально, на суб’єктних засадах, що передбачає активне залучення учнів до самоконтролю і самооцінювання (відповідно до наказу МОН України від 20.08.2018 №924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі»).

.Навчальні досягнення учнів других класів підлягають формувальному і підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню. Оцінювання результатів навчання учнів других класів здійснюється вербально (відповідно до наказу МОН України від 27.08.2019 №1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу»).

Навчальні досягнення учнів 3-11 класів оцінюються відповідно критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, затверджених наказом Міністерства

освіти і науки, молота та спорту від 13.04.2011 р. №329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі

загальної середньої освіти», наказом МОН ві 21.08.2013 року № 1222 (зі змінами, внесеними згідно з наказом МОН № 1009 від 19.08.2016 року.

Оприлюднення результатів контролю здійснюється відповідно до вищезазначених нормативних документів.

3.4.Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності в Плугатарському ЗЗСО І-ІІІ ступенівпередбачає підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства.

Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників узакладіє:
-стан забезпечення кадрами відповідно фахової освіти;
-освітній рівень педагогічних працівників;
-результати атестації; - систематичність підвищення кваліфікації;
-наявність педагогічних звань, почесних нагород;
-наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, статей тощо;
-участь в експериментальній діяльності;
-результати освітньої діяльності;
-оптимальність розподілу педагогічного навантаження;
-показник плинності кадрів.
З метою вдосконалення професійної підготовки педагогів Плугарського ЗЗСО І-ІІІ ступенівшляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до статті 59 Закону України "Про освіту".
Воно здійснюється за такими видами:
-довгострокове підвищення кваліфікації: курси;
-короткострокове підвищення кваліфікації: семінари, семінари-практикуми, тренінги, конференції, «круглі столи» тощо.
Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада закладу.

Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація.
Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.

Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою.

Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.

За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України. Рішення атестаційної

комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України "Про

освіту". Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин, з яких певна кількість годин має бути обов’язково спрямована на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, здобувачів освіти та колег вчителя, який атестується тощо.

Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

3.5. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти


Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти визначаються на основі положень наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 №17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти».

Індикатори оцінювання та методи збору інформації для критеріїв оцінювання визначаються відповідно до Додатку1або Критерії, індикатори оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти «Рекомендацій до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти» (БобровськийМ.В., ГорбачовС.І., ЗаплотинськаО.О.).

Вимога1.Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань.

Критерії оцінювання:

1.1.У закладі освіти затверджено стратегію його розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності.

1.2.У закладі освіти річне планування та відстеження його результативності здійснюються відповідно до стратегії його розвитку та з урахуванням освітньої програми.

1.3.У закладі освіти здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти.

1.4.Керівництво закладу освіти планує та здійснює заходи щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання.

Вимога2.Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм.

Критерії оцінювання:

2.1.Керівництво закладу освіти сприяє створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів освіти, їх батьків, педагогічних та інших працівників закладу освіти та взаємну довіру.

2.2.Заклад освіти оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах.

Вимога3.Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників.

Критерії оцінювання:

3.1.Керівник закладу освіти формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми.

3.2.Керівництво закладу освіти за допомогою системи матеріального та морального заохочення мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності.

3.3.Керівництво закладу освіти сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників.

Вимога4.Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодія закладу освіти з місцевою громадою.

Критерії оцінювання:

4.1.У закладі освіти створюються умови для реалізації прав і обов'язків учасників освітнього процесу.

4.2.Управлінські рішення приймаються з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу.

4.3.Керівництво закладу освіти створює умови для розвитку громадського самоврядування.

4.4.Керівництво закладу освіти сприяє виявленню громадської активності та ініціативи учасників освітнього процесу, їх участі в житті місцевої громади.

4.5.Режим роботи закладу освіти та розклад занять враховують вікові особливості здобувачів освіти, відповідають їх освітнім потребам.

4.6.У закладі освіти створюються умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти.

Вимога5.Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.

Критерії оцінювання:

5.1.Заклад освіти впроваджує політику академічної доброчесності.

5.2.Керівництво закладу освіти сприяє формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції.

Оцінювання управлінської діяльності складається з чотирьох етапів:

І. Підготовчого.

ІІ. Основного.

ІІІ. Підсумково-корекційного.

ІV. Регулятивно-корекційного.

На підготовчому етапівідповідальною особою проводиться відбір, систематизація та аналіз матеріалів, що характеризує динаміку розвитку навчального закладу, рівень управлінської діяльності його керівників. З цією метою вивчаються:

· матеріали попередньої експертизи управління освітнім процесом та тематичного вивчення окремих питань, що стосуються організації діяльності закладу;

· відповідність роботи закладу особливим умовам здійснення освітньої діяльності;

· результативність роботи закладу освіти щодо розвитку творчих здібностей школярів (участь у предметних олімпіадах різного рівня, учнівських турнірах, конкурсах, МАН тощо);

· робота педагогічного колективу щодо розробки та впровадження авторських програм, навчальних посібників, підручників;

Аналізуються статистичні дані:

·результати освітньої діяльності учнів на кінець навчального року;

· охоплення учнів гарячим харчуванням;

·випадки дитячого травматизму, що сталися під час освітнього процесу;

· плинність керівних та педагогічних кадрів;

·наявність конфліктних ситуацій у колективі, скарг на роботу закладу.

Другий, основний, етапкомплексно-цільової програми має такі розділи: діагностичний, аналітично-регулятивний, контрольно-діагностичний, мотиваційно-діагностичний, контрольно-регулятивний, аналітичний.

Мета діагностичного дослідження – самоаналіз та самооцінка управлінської діяльності керівниками закладу.

Аналітично-регулятивний має за мету внесення коректив в управлінську діяльність керівників за результатами самоекспертизи.

Контрольно-аналітичний передбачає отримання інформації про соціально-психологічний клімат у закладі освіти та рівень знань учнів.

Мотиваційно-діагностичний дозволяє висунути пропозиції щодо визначення

об’єктів та підходів для проведення експертизи. Експертною групою та керівниками навчального закладу укладається робоча програма експертизи управління освітнім процесом. Складається вона з трьох блоків: інваріантного, варіативного та замовленого.

До інваріантного блоку входять питання, що дозволяють визначити рівень управлінської діяльності, наявність свідомого цілеспрямованого регулювання

складних процесів та організаційних відносин у закладі освіти та в кожному з

його підрозділів.

Перелік питань варіативного блоку визначається з урахуванням підсумкових матеріалів комплексних соціально-психологічних досліджень та результатів контрольних робіт.

Питання третього блоку складаються на основі замовлення керівників навчального закладу про надання методичної допомоги в організації управлінської діяльності та освітнього процесу.

Контрольно-регулятивне вивчення визначає відповідність діяльності керівників закладу нормативним аспектам управління, проблеми і резерви розвитку закладу, напрямки надання методичної допомоги. Його структура:

Øпроведення експертизи управління освітнім процесом безпосередньо у закладі;

Øіндивідуальна контрольно-регулятивна робота з питань управління;

Øнадання методичної допомоги за заявкою керівництва закладу;

Ø оперативне усунення керівництвом виявлених недоліків.

Аналітичний розділ має на меті висловити загальну оцінку управлінської діяльності, підготувати висновки та пропозиції.

Третій, підсумково-корекційний етапподіляється на підсумковий та корекційний. Підсумковий містить глибокий аналіз предмета експертизи, формування банку даних за її результатами, планування розвитку закладу освіти.

Корекційний - має на меті регулювання та корекцію управлінської діяльності, виявлення якісних змін предмета експертизи та прогнозування розвитку закладу.

Регулятивно-корекційний етап- передбачає вдосконалення та коригування окремих напрямків та форм управління освітнім процесом.

Зокрема, експертами контролюються законодавчі, нормативні та правові аспекти діяльності закладу, дотримання в ньому державного стандарту

загальної середньої освіти, забезпечення соціального захисту, охорони життя, здоров`я та прав учасників освітнього процесу.

Керівниками закладу створюються необхідні умови для оптимальної діяльності учасників освітнього процесу, усуваються виявлені недоліки в роботі, здійснюється реалізація програм стратегічного розвитку закладу. Вимоги до ділових та особистісних якостей керівників закладу освіти:

- цілеспрямованість та саморозвиток;

- компетентність;

- динамічність та самокритичність;

- управлінська етика;

- прогностичність та аналітичність;

- креативність, здатність до інноваційного пошуку.

- здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

Ефективність управлінської діяльності керівника закладу включає стан реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступінь їх впливу на результативність освітнього процесу, а саме:

1. Саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності.

2. Стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку закладу, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності.

3. Річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу.

4. Здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проєктів.

5. Забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів.

6. Поширення позитивної інформації про заклад.

7. Створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні).

8. Застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі.

9. Забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу.

10. Позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.

Контроль внутрішньої системи забезпечення якості освітиздійснює директор закладу освіти, за його доручення заступники з навчально-виховної роботи або створена з цієї метою комісія. Як експерти до участі в контролі можуть залучатися сторонні компетентні організації й окремі фахівці. Кожен адміністратор протягом навчального року відвідує таку кількість уроків, яка дозволяє йому знати стан справ у школі, дієво впливати на якість освітнього процесу.Фронтальна перевірка кожного з навчальних предметів проводиться не рідше одного разу на п’ять років.

Відповідно до річного плану роботи школи обираються об’єкти контролю, формулюється його мета, визначається методика перевірки, залучаються помічники зі шкільного методичного активу, збирається інформація про стан освітньої роботи з об’єктів контролю.

Тривалість тематичних чи фронтальних перевірок не повинна перевищувати 18 днів із відвідуванням не менше шести уроків, занять чи інших заходів. Підстави для проведення контролю: атестація педагогічних працівників; плановість контролю; перевірка стану справ для підготовки управлінських рішень; звертання фізичних та юридичних осіб із приводу порушень у галузі освіти. Результати перевірки оформлюються у вигляді аналітичної довідки чи наказу по закладу в яких указується: мета контролю; строки; склад комісії; яка робота проведена у процесі перевірки (відвідані уроки, проведені контрольні роботи, переглянута шкільна документація, проведені співбесіди); констатація фактів, що виявлені; висновки; рекомендації або пропозиції; де підбиті підсумки перевірки (засідання методичних об’єднань, нарада при директору, нарада при заступнику директора, індивідуально тощо); дата та підпис відповідального за написання довідки.

Педагогічний працівник, який підлягає контролю, має право:

· знати строки контролю та критерії оцінки його діяльності;

· знати мету, зміст, види, форми та методи контролю;

· вчасно знайомитися з висновками та рекомендаціями адміністрації;

· звернутись до комісії із спорів профкому школи або вищих органів управління освіти при незгоді з результатами контролю.

За підсумкамиконтролю з метою забезпечення якості освітиу залежності від його форми, цілей і задач, а також з урахуванням реального стану справ:

· проводяться засідання педагогічної ради, наради при директору, при заступнику директора, робочі наради з педагогічним складом;

· результати перевірок можуть ураховуватись при проведенні атестації педагогічних працівників.

Директор закладу за результатами контролю з метою забезпечення якості освіти приймає рішення:

· про видання відповідного наказу;

· про обговорення підсумкових матеріалів контролю на засіданні педагогічної ради школи;

· про проведення повторного контролю із залученням певних експертів;

· про представлення до дисциплінарної відповідальності працівників;

· про заохочення працівників;

· інші рішення в межах своєї компетенції.

Періодичність та види контролю визначаються адміністрацією закладу освіти самостійно на навчальний рік (відповідно до перспективного плану роботи закладу) у міру необхідності отримання об’єктивної інформації про реальний стан справ та результати діяльності працівників і доводяться до відома коллективу.

Критерії ефективності управлінської діяльності в Плугатарському ЗЗСО І-ІІІ ступенів щодо забезпечення функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти:
-наявність нормативних документів, де закріплені вимоги доякості освітнього процесу (модель випускника, освітня програма);
-оптимальність та дієвість управлінських рішень;
-керованість процесу управління забезпеченням функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (наявність посадових осіб, які відповідають за управління якістю освітнього процесу);

- формування освітньої програми закладу освіти (раціональність використання інваріантної, варіативної складової);
-підвищення показника відповідності засвоєних здобувачами освіти рівня та обсягу знань, умінь, навичок, інших компетентностей вимогам стандартів освіти;
-кореляція показників успішності з результатами державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання;
-наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення високого рівня якості освітнього процесу.3.6.Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти.

Для організації освітнього процесу заклад освіти має бути забезпеченийтакими ресурсами:

§ Державні стандарти початкової, базової, повноїзагальної середньої освіти;

§ наскрізна освітня програма;

§ статут закладу освіти;

§ стратегія розвитку закладу освіти;

§ річний план роботи закладу освіти;

§ штатний розпис закладу освіти;

§ календарно-тематичне планування;

§ методики та технології організації освітнього процесу;

§ методики роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;

§ система матеріального та морального заохочення;

§ плани підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

ПриміщенняПлугатарського ЗЗСО складається зодного приміщення.Стан будівлі добрий.

Приміщення та територія відповідають державним санітарно-гігієнічним нормам щодо утриманнязакладів освіти.

Навчальні класи та кабінети повністю забезпечені меблями. . Створене належне освітнє середовище для здійснення освітнього процесу в 1-3 класах відповідно до Концепції «НУШ».Діє локальний водопровід. Їдальня знаходиться в приміщенні закладу освіти. Наявне холодне та гаряче водопостачання, необхідне технологічне обладнання. Приміщення їдальні розраховане на 100 посадкових місць.Впрваджується система HACPP, в меню використовуються блюда за рецептурою страв Є.Клопотенка. Заклад працює закласно-кабінетною системою. В школі наявні кабінети: фізичний, хімічний, географічний, математичний, української мови та літератури, англійськоїмови,історії,ІКТ,зарубіжної літератури,музики. Всього класних кімнат –14. Наявні бібліотека, спортивна зала,актова зала, спортивний майданчик, комбінована майстерня. Рівень матеріально-технічного забезпечення навчальних кабінетів складає 80%. Ефективно використовується база кабінетів фізики, хімії. В спортивній залі є спортивний інвентарь та обладнання для проведення уроків фізичної культури. Кількість комп'ютерів –14, портативних ноутбуків – 6, проекторів – 6, принтерів – 7. Наявний доступ до всесвітньої інформаційної мережі Інтернет (швидкість доступу - 30 Мбіт/с). Учнізабезпеченіпідручниками,програмовою художньою літературою. Книги зберігаються вналежних умовах.В приміщенні школи арендується кімната де розміщена сільська бібліотека, арендується 3кімнати для дитячого садка. Протягом 2018-2021рр проведено заміну деревяних вікон на пластикові. Адміністрація розробляє та затверджує інформаційний пакет із соціальної адаптації учнів; комплекс заходів з адаптації учнів 1,5,10 класів, організовує моніторинг її результативності на підставі визначених нею критеріїв. Практичний психолог, класні керівники, вихователі допомагають здобувачам освіти у реалізації заходів із соціальної адаптації. Органи учнівського самоврядування виходять з пропозиціями до керівництва щодо вдосконалення заходів та беруть участь у громадській діяльності закладу освіти.

Бібліотечний фонд закладу нараховує7044примірників.
Забезпеченість освітнього процесу навчальною літературою становить 90 %.

Плугатарський ЗЗСО І-ІІІ ступенівмає доступ до мережі Інтернет, баз даних у режимі on-line, електронну поштуch_pluhatar@ukr.net

Забезпечено безкоштовний підвіз учнів та вчителів.

3.7.Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти.

УПлугатарському ЗЗСО І-ІІІ ступенівздійснюється збір, узагальнення, аналіз та використання відповідної інформації для ефективного управління освітнім процесом та іншою діяльністю.
Ефективному управлінню якістю освітньої діяльності в закладі освіти

сприяють електронна система збирання й аналізу інформації та частково система електронного документообігу.
Для обміну інформацією з якості освітнього процесу використовується відео-аудіо-і магнітні носії інформації, розмножувальна техніка.Інформаційна система управління освітнім процесом закладу освіти – це програмно-апаратний комплекс, який забезпечує основні функції роботи з документами в електронному вигляді. До її основних функцій належить реєстрація документів, розробка та збереження документів в електронному вигляді, направлення документів на розгляд та виконання, контроль проходження та виконання документів, пошук документів за різним параметром, введення, підтримки та зберігання будь-яких типів документів, захист від несанкціонованого доступу.

Структура інформаційних систем школи включає такі підсистеми:

·електрона система звітності;

·електронна база даних здобувачів закладу освіти;

· електронна база даних педагогічних працівників;

Електронні освітні ресурси забезпечують публічність інформації про освітні програми; перелік навчальних дисциплін, логічну послідовність їх вивчення, перелік підручників, розклад уроків та спортивних секцій, гуртків.
У закладі створений банк даних (статистика) за результатами освітнього процесу та освітньої діяльності:
-статистична інформація форм ЗНЗ-1, 1-ЗСО, 83-РВК ;
-інформаційна база про якість освітнього процесу на рівні різних класів;
-інформаційна база про результати державної підсумкової атестації в співставленні з річними показниками;

-інформаційна база про результати зовнішнього незалежного оцінювання в співставленні з річними показниками;
Для забезпечення більш широких і різноманітних зв'язків закладу із зовнішнім середовищем, у тому числі доступу до різних баз даних, джерел інформації Плугатарський ЗЗСО І-ІІІ ступенів підключено до швидкісного Інтернету. Є зонаWі-Fі підключення.
Для забезпечення створення єдиного інформаційного поля та забезпечення публічності інформації про заклад освіти вПлугатарському ЗЗСО І-ІІІ ступенів функціонує офіційний Блог закладу освіти http://pluhatar.blogspot.com/

Публічність інформації про діяльністьзакладузабезпечується згідно зі статтею30 Закону України «Про освіту».
На офіційному сайті розміщуються:
-статут закладу освіти;
-ліцензія на провадження освітньої діяльності;
-структура та органи управління закладу освіти;
-кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами;
-освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;
-територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником;
-ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;
-мова освітнього процесу;
-наявність вакантних посад;
-матеріально-технічне забезпечення закладу освіти;
-результати моніторингу якості освіти;
-річний звіт про діяльність закладу освіти;
-правила прийому до закладу освіти;

-умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами;
Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється.
З метою використання інформаційно-комунікаційних технологій для ефективного управління освітнім процесом в закладі освіти створено інформаційно-освітнє середовище на порталі інформаційної системи управління освітою (ІСУО).

3.8. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування

Заклад освіти забезпечує здобувача освіти з особливими освітніми потребами інклюзивним освітнім середовищем :

-необхідними ресурсами освітнього процесу, що мають відповідати ліцензійним та акредитаційним вимогам;
-умовами доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами.
Право на доступну освіту зазначеної категорії дітей реалізується за бажанням батьків шляхом організації індивідуальної форми навчання.
Заклад освіти за потреби утворює інклюзивні та/або спеціальні групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей (стаття 20 Закону України «Про освіту»)
Практичне впровадження інклюзивного середовища базується на принципах універсального дизайну та розумного пристосування.
Зокрема шкільний освітній процес відповідає широкому спектру індивідуальних можливостей здобувачів освіти; забезпечує гнучку методику навчання, викладання та подання матеріалу; доступні та гнучкі навчальні плани й програми.
Дизайн школи в основному враховує наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних маніпуляціях, з огляду на антропометричні характеристики, стан та мобільність користувача.
Наявність необхідного розміру і простору:
-доступні навчальні місця для здобувачів освіти, у тому числі з прилеглим простором для асистентів вчителів;
-меблі, фурнітура та обладнання, що підтримують широкий спектр навчання та навчальних методик;
-можливість регулювання середовища (наприклад, освітлення) для різноманітних потреб здобувачів освіти у навчанні та інше.
У закладі освіти створено необхідні умови для навчання осіб з особливими освітніми потребами:

1.Затишні, ошатні класні кімнати .
2.Внутрішні туалети на першому поверсі.
3.Роздягальня в класній кімнаті.
4.Шкільна їдальня на першому поверсі.
5 .При вході до школи розташовано пандус для колісних крісел.
6. Освітній процес у разі потреби забезпечується навчальною, методичною та

науковою літературою на паперових та електронних носіях завдяки фондам шкільної бібліотеки.

ІV. МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Моніторинг якості освіти - це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших

суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній.

Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладом освіти (іншими суб’єктами освітньої діяльності). Завдання моніторингу:

- здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у школі.

- створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу.

- аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримка високої мотивації навчання.

- створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів.

- прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в школі.

Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в закладі освіти.

Об’єктом моніторингу є система організації освітнього процесу в закладі освіти, що включає кілька рівнів:

- здобувач освіти;

- учитель;

- класний керівник;

- батьки і громадськість та ін.

Суб’єктами моніторингу виступають:

- моніторингова група;

- адміністрація закладу;

- органи управління освітою (різних рівнів).

Форми та методи моніторингу. Основними формами моніторингу є:

- самооцінювання власної діяльності педагогами, здобувачами освіти, адміністрацією;

- внутрішня оцінка діяльності адміністрацією, керівниками методичних об’єднань (проведення контрольних робіт, участь у І та ІІ етапі Всеукраїнських предметних олімпіад, відвідування уроків);

- зовнішнє оцінювання діяльності органами управління освітою.

Критерії моніторингу:

- об’єктивність (створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу);

- систематичність (згідно алгоритму дій, етапів та в певній послідовності);

- відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість оцінювання, шляхи перевірки результатів;

- надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);

- гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

Очікувані результати:

- Отримання результатів стану освітнього процесу в закладі освіти.

- Покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

Підсумки моніторингу:

- Підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах.

- Дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об’єднаннях, нарадах при директору, педагогічних радах.

За результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи.

V. НОРМАТИВНА БАЗА

-Закон України «Про освіту» № 2145-VIII від 05.09.2017;

-Закон України «Про загальну середню освіту»;
-Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року

№ 988-р;
-стандарти загальної середньої освіти;
-Статут закладу загальної середньої освіти.
- Бобровський М.В., Горбачов С.І., Заплотинська О.О. Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти. – Київ, Державна служба якості освіти, 2019 - 240 с. Абетка для директора

Кiлькiсть переглядiв: 234

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.